Нова редакція “Українського правопису”: основні зміни, які потрібно знати

uatv
03.06.2019
Фото Укрінформ-UATV

Від сьогодні офіційно почала діяти нова редакція “Українського правопису”. Повний текст опублікували на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук.

Над змінами протягом трьох років працювала Правописна комісія у складі 25 відомих науковців-мовознавців. Відбулось понад 20 засідань, де обговорювали кожну нову мовну форму. У суспільстві точилися суперечки щодо доцільності нововведень та навіть почали з’являтися фейки.  Слово “индик” взагалі встигло стати мемом. Але в остаточній редакції його таки немає.

Фото Facebook thegooseishere

UATV переглянув нову редакцію “Українського правопису” та виокремив для читачів основні правила, на які варто звернути увагу. 

“Мова – це живий організм, і в ній весь час виникають якісь нові слова. Наприклад, от із розвитком інформаційних технологій, у нас з’явились такі слова, як: бебі-бум, шоу-рум, і багато інших іншомовних слів: фейсбук, блютуз. Скажіть, як правильно писати блютуз, в кінці “з” чи “с”. Тобто, ці моменти не прописані в правописі. Тому, нічого дивного немає в тому, що через якихось тридцять-сорок років виникає потреба зробити якісь поправки”, – говорить педагог, теле- і радіоведучий, письменник Олександр Авраменко.

Автори нової редакції правопису вважають, що нині існує нагальна потреба в зміні деяких правил, які відповідають сьогоднішньому стану суспільства, мовній практиці та сучасним поглядам на орфографію.

Важливо наголосити, що Правописна комісія не створила абсолютно нові норми, а ввела їх як паралельні, і це означає, що не треба писати лише по-новому.

“Дуже мудро вчинила Правописна комісія. Тобто, той, хто не звик говорити катедра. Я, наприклад, теж не звик. Ми можемо і далі говорити кафедра. Так само аудиторія і авдиторія. Кажуть, от навіщо авдиторія? А чому тоді автомобіль, а не аутомобіль? Розумієте, хаос такий панував у мові. Тому науковці вирішили привести все до спільного знаменника, щоб це відповідало науці, духу мови”, – додав Авраменко.

Варіативні зміни: писати можна й так, і так

СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

“У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови – буквою г (Вергілій, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гуллівер) і шляхом імітації іншомовного [g] – буквою ґ (Верґілій, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер і т. ін.).”

У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон, лавра.

У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна“.

“У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін”.

УКРАЇНСЬКІ Й ДАВНО ЗАСВОЄНІ СЛОВА
На початку слова звичайно пишемо і. Деякі слова мають варіанти з голосним и: ірій і ирій, ірод і ирод.

ВАРІАНТНІ ФОРМИ РОДОВОГО ВІДМІНКА

“Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як  варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси”.

При цьому кількість варіантів написання слів розширюється, натомість кількість обов’язкових правил, навпаки, зменшується. Окрім того, автори проекту сподіваються, що нововведення легко сприймуть в освітній галузі. 

ФЕМІНІТИВИ

Окрім того, новий правопис визначає, за допомогою яких суфіксів можна утворювати фемінітиви, при цьому не зобов’язує їх використовувати.

За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес– та ін. від іменників
чоловічого роду утворюємо іменники для означення осіб жіночої статі.

Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: авторка, дизайнерка, директорка, редаторка, співачка, студентка, фігуристка та ін.

Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верстальниця,
набірниця, порадниця та -ень: учениця.

Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчиня, плавчиня,
продавчиня,
 та на приголосні: майстриня, філологиня; бойкиня, лемкиня.

Суфікс -ес- рідковживаний: дияконеса, патронеса, поетеса.

Попри варіативність у новій редакції передбачено також і безкомпромісне написання слів.

Без варіантів пишемо:

“Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: буєр, конвеєр, плеєр, флаєр, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, ін’єкція, проєкт, проєкція, суб’єкт, траєкторія, фоє, єті, Гоя, Савоя, Феєрбах, Маєр, Каєнна, Ісая, Йоганн, Рамбує, Соєр, Хаям, Хеєрдал, Юнона, Їтс“.

“Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Дікенс, Дікінсон, Джексон, Текерей, Бекі, Букінгем, Бісмарк, Брюкнер, Брокес, Ламарк, Штокманн, Стокгольм, Рудбек, Шерлок”.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ НАПИСАННЯ РАЗОМ:

Слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний
(вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т. ін.)
вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-,
міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-,
ультра-, флеш-:
архіскладний, гіпермаркет, екстраклас, макроеконóміка, мікрохвилі, мультимільйонéр, преміумклас, супермáркет,топмéнеджер, топмодéль, ультрамóдний, флешінтерв’ю.

Слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-,
екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-
: антивірус, контрудар,
віцепрем’єр, віцеконсул, ексчемпіон, ексміністр, експрезидент,
лейбгвардієць, лейбмедик, обермайстер, оберофіцер, оберлейтенант,
оберпрокурор, штабскапітан, унтерофіцер,
але за традицією контрадмірал“.

ПИШЕМО НАРІЗНО БЕЗ ДЕФІСА:

“Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником – загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів години, пів відра, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів яблука, пів ящика, пів ями, пів Єврóпи, пів Києва, пів Украї́ни.

Якщо ж пів з наступним іменником у формі  називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півострів.

Крім того, згідно з новою редакцією слово “священик” підпорядкували загальному правилу подвоєння приголосних у разі збігу кореня або основи -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я) і тепер воно пишеться  – священник.

“Є такі чинники. Суто історичні. І відновлення історичної справедливості. Тому що в 1933 році було вилучено дуже багато норм, органічних для української мови. Через те, я ставлюся спокійно, помірковано до цих змін. І хотів би застерегти українців емоційно не реагувати на ці зміни”, – зазначив Олександр Авраменко.

Реформу українського правопису вже називають історичною, адже фактично йдеться про впровадження нового мовного законодавства у державі.

Інфографіку можна завантажити за посиланням.

Наталія СОФІЄНКО, UATV

Джерело UATV
дата 03.06.2019
категорії Український правопис
поділитися

Топ новин на UA|TV