Микола Мащенко: як український режисер створив новий екранний стиль у кінематографі (ВІДЕО)

Кожне покоління дарувало людству інтелектуальних титанів і видатних особистостей. Серед них – кінорежисер, актор, сценарист, письменник, продюсер Микола Мащенко, життєвому і творчому шляху якого присвячено новий випуск програми UATV “Пишемо історію“.

Відомий український кінорежисер відкрив нові шляхи в українському кіномистецтві. На його рахунку понад 20 картин. Його кіно відображає особливий світ, де є місце і найвищим людським цінностям, і людським недолікам. Головною темою для нього в мистецтві було дослідження поведінки людини в екстремальних умовах, здатність долати труднощі та слабкості характеру, і водночас – уміння піднятися до духовних вершин.

“Микола Павлович Мащенко певною мірою виняткова особистість в історії розвитку українського кіно. І справа не в тому, що він створив фільми, які увійшли в золотий фонд української чи світової кінематографії. Мова про те, що це був режисер із властивим йому глибоко індивідуальним стилем екранної творчості”, – зазначає Григорій Десятник, кінознавець, історик кіно.

Шлях Миколи Мащенка у великий кінематограф був непростим. Навчався він на акторському факультеті Харківського театрального інституту в майстерні відомого українського актора Івана Мар’яненка. У 1953 році, за рекомендацією свого педагога, вирушив до Києва, на столичну кіностудію. Режисерської майстерності навчався у відомого українського художника Івана Кавалерідзе.

У 1971 році, після виходу на широкий екран фільму “Комісари”, Мащенко стає відомим кінорежисером.

Справжнім же його тріумфом став багатосерійний художній фільм “Як гартувалася сталь“, який вийшов на телеекрани в 1973 році. Стрічка мала величезний успіх.

Миколу Мащенка завжди привертали герої, здатні на самопожертву заради інших людей, заради їхнього щасливого майбутнього. Він як художник розумів, що високу моральність, ідеал, можуть уособлювати морально високі люди. Найбільш повно ця ідея втілилася в екранізації роману “Овід” ірландської письменниці Етель Ліліан Войнич, де головний герой, італійський патріот, присвячує своє життя боротьбі проти австрійських загарбників. На головну роль Мащенко запросив молодого актора Андрія Харитонова і зробив з нього зірку.

“У нього був принцип. Він ніколи не знімав вдруге одного й того ж актора. А ролі були надзвичайно складні. Щоразу Мащенкові доводилося шукати якогось незнайомого актора. В основному, вони не були зірками кіно і не мали достатнього професійного рівня для того, щоб абсолютно перевтілюватися”, – говорить Григорій Десятник.

У 1989 році Микола Мащенко очолив Київську кіностудію імені Олександра Довженка. Це були важкі часи для українського кінематографа. З кожним роком кількість знятих стрічок катастрофічно зменшувалося, але Микола Павлович завжди висловлював упевненість у швидкому відродженні українського кіновиробництва. І намагався в цьому бути прикладом.

Останньою його великомасштабною роботою став фільм “Богдан-Зиновій Хмельницький“, який вийшов у прокат 2008 року. За словами самого режисера, цей фільм-епопея народжувався 7 років. На думку кінокритики, в трилогії яскраво й захоплююче відтворені героїчні сторінки національно-визвольної війни українського народу проти польського гніту. Але сам режисер вважав, що його фільм міг бути набагато кращим.

Як стверджують кінознавці, всі фільми Миколи Мащенка – про людську одержимість, яка здатна творити, створювати, здатна відстоювати, допомагати людині знайти своє справжнє “я”. Саме тому герої, яких режисер виводить на екран, можуть подолати всі перешкоди на шляху до самоствердження.

Більше випусків проєкту UATV “Пишемо історію” дивіться за посиланням.