Масовий повстанський рух: чому радянський режим відважився влаштувати Голодомор (ВІДЕО)

uatv
10.01.2020
Скрін UATV

17 осіб щохвилини – саме стільки людей помирали від голоду на українських землях восени 1933-го року. Сучасні історики стверджують, що в Україні загинули насильницькою смертю принаймні 3-3,5 млн мирних громадян. Усі вони стали жертвами сталінського режиму, який організував на наших землях справжній Голодомор.

Навіть серед загиблих Поволжя, Кубані, Східного Сибіру та Казахстану вельми значний відсоток складали саме етнічні українці. Історики навіть не безпідставно вказують на зв’язок між поширенням Великого Голоду та територіями розселення українців на просторах Радянського Союзу.

Чому комуністичний режим так люто напосідав саме на українців?

Відповідь проста – саме наші землі не змирилися з тим, що владу в колишній Російській імперії силоміць захопили більшовики. Повстання тривали з 1918-го і до кінця 1920-х років. Українці твердо та рішуче відстоювали свою землю від зазіхань східного окупанта, і цього очільники СРСР їм пробачити не могли.

“Якщо дивитися 1920-ті роки, то коли розпочалася ленінська “продрозверстка” 1921-1922 років – виникли повстання в українських селах. Це породило отаманський рух в Україні, який, за різними даними, тривав до 1925-1927 років”, – розповів голова МГО “Соловецьке братство” Георгій Лук’янчук.

Завдяки селянським повстанням навесні 1920-го року, становище більшовиків на наших землях похитнулося. Тому Четверта партійна Конференція КП(б)У офіційно визнала, що владою в Україні є “повсталий куркуль”. Насправді, за весь 1920-й рік повстанський селянський рух настільки поширився, що подекуди навіть існували озброєні загони чисельністю 10 тисяч осіб.

За один лише 1929 рік Державне політичне об’єднання Української соціалістичної радянської республіки офіційно зафіксувало 1120 випадків непокори зі сторони українського селянства.

Лише за зиму 1929-1930 років із особливо небезпечних повсталих регіонів більшовики взяли в заручники понад 11 тисяч селян. Більшість із них ніколи не повернулися в свої села – їх відправили на каторгу в Сибір або розстріляли.

“Не було організованих політичних сил, які могли б організувати загальнонаціональний рух. І тому ці повстання, на жаль, були приречені на поразку. Хоча сам спротив показував, що суспільство не сприймало цих тоталітарних методів правління в СРСР”, – пояснив Лук’янчук.

Вперше більшовики створили штучний голод на наших землях взимку 1921-1922 років.

“Пізніше, коли вже сталися сталінські Голодомори 1932-1933, 1946-1947 років, знову вибухнули селянські повстання від безвиході. Бо люди, які бачили смерті своїх малолітніх дітей і сімей, брали озброєння, яке ще мали десь під стріхою, і об’єднувалися у ватаги, щоб ліквідовувати тих комісарів, які приїжджали забирати останнє із селянського обійстя”, – додав він.

Саме тоталітарні методи управління і ставали причиною спонтанних повстань по всьому СРСР і в подальшому, аж до 1968-го року. Історики нараховують не менше чотирьох десятків масових народних заворушень, які часто закінчувалися розстрілами повсталих.

Більше випусків програми PRO et CONTRA дивіться за посиланням.

Джерело UATV
дата 10.01.2020
категорії Суспільство
поділитися

Схожі новини


Топ новин на UA|TV

×