“Коронакриза”: Василь Воскобойник розповів про ситуацію з працевлаштуванням за кордоном (ВІДЕО)

Фото Facebook Василь Воскобойник

Після відновлення транспортного сполучення українці знову їдуть працювати за кордон. Про те, який сьогодні попит на вакансії за кордоном, скільки наших громадян втратили роботу в інших країнах через пандемію коронавірусу, які професії найближчим часом будуть затребувані, в інтерв’ю телеканалу “Дом” розповів глава Асоціації з працевлаштування за кордоном Василь Воскобойник.

– Ви озвучували цифри, що 10-15% українців, які працювали за кордоном, повернулися. А ті, хто там залишився, вони з роботою? Наскільки їм вдалося зберегти місця?

– Приблизно 40% тих українців, які залишилися за кордоном, або втратили роботу, або змінили її. У будь-якому випадку, вони вважали за краще залишитися там. Більшості людей зрозуміло, що карантин рано чи пізно закінчиться, а працювати потрібно.

– Після того, як відновиться авіасполучення, весь транспорт, наскільки активно люди поїдуть працювати за кордон?

– Потрібно розуміти, що найбільша проблема – це не коронавірус, не карантин, а економічні наслідки для економіки всього світу, і Україна – не виняток.

Зниження рівня життя, яке, можливо, відбудеться в Україні, збільшення рівня безробіття будуть виштовхувати українців на роботу за кордон, тому що люди хочуть їсти.

– Які професії після пандемії та карантину будуть затребувані?

– Потрібно розуміти, що пандемія – це не світова війна, основні фонди у підприємств вціліли. Економіка Європи досить швидко відновиться. Попит буде в тих же галузях, де раніше працювали українці – сфера будівництва, сільського господарства, обслуговування. Також є серйозний попит на фахівців високого рівня, наприклад, в Німеччині фактично на 300% зросла потреба в таких спеціальностях, як ІТ, медики, хіміки, фізики, інженери. Потреба є, головне – чи будуть українці володіти необхідним набором навичок для того, щоб працювати на цих посадах.

– А чому цифри так різко зросли?

– Змінилася економіка в тому плані, що всі захотіли працювати онлайн, всі побачили в цьому проривні моменти. Загальна потреба Німеччини в фахівцях ІТ-сфери була приблизно 130 тисяч чоловік, це незакриті вакансії. Звичайно, після того, як цифровізація суспільства й економіки продовжиться, потреба буде в тих, хто зможе приїхати й активно працювати в цьому напрямі.

– А яка ситуація з Польщею? Там було багато українців на заробітках, і, швидше за все, і буде.

– До кінця травня поляки прогнозували, що до них приїдуть приблизно 480 тисяч українців. Звичайно, ця цифра зараз набагато менша, тому що немає нормального міждержавного транспортного сполучення. Але потрібно розуміти, що після того, як кордони офіційно відкриються, будуть зняті карантинні заходи, величезна кількість українців поїде саме в цю країну, тому що, як і в Україні, у них дуже складна демографічна ситуація, у них також скорочується кількість працездатного населення. Загальна потреба Польщі в трудових мігрантах, я маю на увазі не тільки з України, які могли б до них приїхати, становить приблизно 5 мільйонів людей до 2030 року.

– А що з оплатою? Чи змінилася вартість праці?

– На сьогоднішній день можна говорити про те, що заробітні плати в Польщі навряд чи будуть рости, але, сподіваємося, що вони хоча б залишаться на тому ж рівні, який був до початку карантину. Мінімальна заробітна плата там зараз приблизно 600 євро. Це серйозно відрізняється від тих цифр, від тієї мінімальної заробітної плати, яка є у нас в країні.

– Якщо в цілому говорити про Європу, чи зміниться вартість оплати праці?

– З урахуванням того, що Європейський центральний банк пішов шляхом масованого “накачування грошима” своїх економік, заробітні плати навряд чи будуть знижуватися, вони залишаться на тому ж рівні, тому що від рівня зарплат залежить рівень споживання і можливості для якнайшвидшого відновлення економіки єврозони. Питання в іншому – як єврозона зможе вийти з ситуації, коли завдано дуже серйозний удар по сфері туризму, готельно-ресторанного бізнесу. У деяких країнах, наприклад, в Італії, ця сфера дає до 15% ВВП країни. Відповідно, будуть перетікання з різних сфер економіки, люди будуть шукати собі роботу в інших галузях, але загальний напрям розвитку країн Європи полягає в тому, що вони поставили собі як головну мету зберегти бізнес людей, щоб їм після закінчення “коронакризи” було куди повертатися.

– Ви згадали, що в Польщі оплата праці становить мінімум 600 євро. Якщо в цілому по Європі брати, то яка це сума?

– Країни дуже серйозно відрізняються. У Німеччині середня заробітна плата по країні становить приблизно 4,5 тис. євро, в Норвегії – наближається до 5 тисяч євро. У Болгарії вона приблизно 300-400 євро. Все залежить від економіки країни.

– Коли українці їдуть за кордон, перекази в Україну зростають. Зараз зміниться ситуація?

– Швидше за все, в порівнянні з 2019 роком, буде падіння на 25-30%, тому що три місяці карантину завдали серйозного удару і по економіці країн, в яких наші люди могли заробляти гроші, і по можливості виїзду за кордон. Будемо сподіватися, що в другому півріччі ситуація стабілізується. Загалом цифри по переказам українців будуть приблизно 9-10 мільярдів доларів.

Прямой эфир