Іван Мазепа: загадки і таємниці відомого гетьмана (ВІДЕО)

uatv
18.09.2019
Фото UATV

Захоплення, різке неприйняття, замовчування – такий діапазон суджень дослідників про українського військового, політичного та державного діяча Івана Мазепу. Що нового він вніс у розвиток національної ідеї, яке його місце серед українських гетьманів, і чому цей улюбленець російського царя Петра I став його ж заклятим ворогом?

Про ці та інші, не менш цікаві факти з життя відомого діяча, дивіться в новому випуску програми UATV “Пишемо історію”.

Особистість гетьмана Війська Запорозького Івана Степановича Мазепи, його життя і діяльність вже в ХVІІ столітті перебували в полі зору не тільки його близького оточення, а й широкого загалу: простих людей, літописців, політичних діячів, дипломатів. Ці історіографічні джерела відрізняються спектром думок, оцінок і поглядів на непересічну особистість. А вся справа в тому, що правити гетьману довелося в неспокійний для України час.

“Прихід Мазепи до влади мав неоднозначний і трагічний для різних територій результат. Це стосувалося і політичних обставин, і того геополітичного простору, в якому опинилася Україна, – зазначає доктор історичних наук Михайло Журба. – Перш за все, це поділ української землі і народу між окремими державами. І ось тут з’являється такий феномен, як гетьманство Івана Мазепи. Треба сказати, що ще не до кінця вивчені ці дуже суперечливі обставини”.

Майбутній гетьман народився в 1639 році в Мазепинцях, в селі неподалік від Білої Церкви, в сім’ї українського шляхтича. Дитячі роки Івана припали на час зародження та розвитку Визвольної війни українського народу проти панування Речі Посполитої. Юнак був свідком багатьох подій, які розгорталися в Україні в 1640-1650-х роках: походів військ Богдана Хмельницького, їх перемог і поразок, відновлення влади Польщі на Правобережжі, поступової реставрації тут довоєнних порядків.

Освіта, отримана ним в Київському колегіумі, а потім в університетських центрах західноєвропейських країн, дала йому можливість спілкуватися російською, польською, італійською, французькою, татарською та латинською мовами.

Як стверджують біографи гетьмана, у нього була пристрасна і схильна до захоплень натура. Він постійно дбав про розвиток освіти та культури в Україні, а також православної церкви. На кошти Мазепи було зведено і кілька будівель в Києво-Печерській Лаврі.

В 1687 булава гетьмана Лівобережної України переходить в руки генерального осавула Івана Мазепи. Він правив Гетьманщиною довше, ніж будь-хто з його попередників – більше 20 років. Ставши гетьманом, Мазепа прагнув об’єднати всі українські землі і зробити з Гетьманщини державу західноєвропейського типу з козацьким устроєм.

Михайло Журба вважає, що Іван Мазепа, до переходу в табір Карла ХІІ, залишався вірним Петру І.

Союз Петра і Мазепи раптово розірвався восени 1708 року: під час Великої Північної війни між Московським царством і Шведською імперією за панування на Балтиці. Розгромивши польського союзника Московії, Карл ХІІ почав похід на Москву по території України. Як свідчать історики, Іван Мазепа вже тоді передчував трагічний фінал цього наміру.

Українським військам довелося самостійно захищати Гетьманщину, палити міста і села на шляху шведських військ. Такі деструктивні заходи посилили невдоволення козацької еліти діями Петра I. Вони почали шукати контактів з Карлом ХІІ. Мазепа ж не афішував своїх намірів, але в листопаді 1708 року з загоном козаків приєднався до наступаючої шведської армії.

“Питання про мотиви цього кроку давно було в центрі уваги істориків. Сам гетьман, за словами генерального писаря Пилипа Орлика, пояснював свої дії тим, що “зробив це не для своєї користі та особистого збагачення, а для загального блага України та війська Запорізького. Щоб вони від московської та шведської сторони не загинули”, – зазначає історик Михайло Журба. – Зрозуміло, що про причини переходу Мазепи на бік шведського короля не можна говорити однозначно. Очевидно, позначилися певні суспільні та моральні позиції гетьмана, його особисті образи”.

Петро, дізнавшись про дії Мазепи, відправив в Україну війська на чолі з Олександром Меншиковим, щоб захопити гетьманську столицю Батурин.

Віктор Доценко, доктор історичних наук, пояснює, що тоді саме в Батурині зберігалися запаси продовольства і зброї, а також величезні запаси пороху, яких дуже потребувала шведська армія.

Московити з третьої спроби захопили Батурин, військове спорядження та провізію, які Мазепа приготував для власної армії і шведів. Меншиков не лише захопив місто, а й наказав знищити все його населення. Від рук загарбників загинули тисячі захисників міста, а також близько 6-7 тис. мирного населення.

“Різанина в Батурині стала причиною того, що Мазепа втратив продукти, втратив все те, що він обіцяв шведам. І, відповідно, Карл виявився перед проблемою важкої зимівлі. Тому що зима 1708-1709 року створила складності та великий мор у рядах шведської армії, – каже Віктор Доценко. – Мазепа і Карл ХІІ змушені були рятуватися втечею і шукати притулку в Османській імперії”.

Жорстокі невдачі, провал планів і задумів, безумовно, підірвали здоров’я старого гетьмана. 2 жовтня 1709 року він тихо пішов з життя в селі Варниця на території сучасної Молдови.

Сьогодні можна сперечатися, шукати помилки в діях гетьмана, погоджуватися або не погоджуватися з його вчинками. Але безперечним залишається той факт, що політичний крок Івана Мазепи в 1708 році відбивав потаємні настрої частини козацького товариства, яке прагнуло бачити Україну самостійною, незалежною державою.

Більше випусків проекту UATV “Пишемо історію” дивіться за посиланням.

Джерело UATV
дата 18.09.2019
категорії Україна
поділитися

Топ новин на UA|TV