Ілюстрація – це нова реальність для читача, – Романа Рубан розповіла про професію книжкового художника (ВІДЕО)

Романа Рубан – молода та талановита ілюстраторка. Її малюнки настільки захоплюють, що ніхто не зможе залишитися байдужим до них.

Книги оточували Роману з самого дитинства, адже вдома у дівчинки їх було повно. Каже, батьки часто давали їй літературу без картинок, а їй завжди хотілося прикрасити сторінки, адже чогось не вистачало.

“Ілюстрація не завжди дублює текст, вона може його доповнювати, створюючи якусь нову реальність для читача, для глядача книги, – каже молода ілюстраторка. – Ілюстрація – це важлива частина самої книги як об’єкта в цілому. Не як доповнення до твору, а як сам об’єкт”.

Із замовленнями на ілюстрацію, бувало, надсилали “сирий” текст, каже дівчина. Тоді його доробляли в контексті того, як він буде укладатися разом із картинками. З автором робили сюжет, ніби розкадрування до фільму. Якщо автор дозволяє “наступити собі на горло”, в такому тандемі часто виходять дуже цікаві речі, впевнена Рубан.

Уже третій рік у Романи назріває бажання проілюструвати оповідання Івана Франка “Олівець”. Воно дуже зачепило дівчину, але поки їй страшно до нього підступитися. Ілюстратор боїться зіпсувати своє враження від твору власною ж ілюстрацією.

Романа поки що проілюструвала зовсім небагато творів. Але, тим не менше, кожна її книга – це справжня подія для українського книжкового ринку.

“Все почалося з різних артбуків, які ми робили під час навчання в академії. У нас був кожен семестр новий блок: поезія, дитяча книга, навіть були спроби зробити якісь авторські твори”, – згадує Романа Рубан.

Перші пропозиції комерційного плану стали з’являтися у дівчини після навчання. Тоді вона проілюструвала книгу Наталії Романової, казку “Три жизни кота Васики” для Nebo BookLab Publishing. Це була її перша видана книга, але авторові твору ілюстрації тоді не сподобалися.

Після цього досвіду Романа не кинула улюблену справу. Далі вона приєдналася до цікавого проєкту, який почався з наклейок. Це були зображення з борсуками, які ілюстратор зі своїм товаришем клеїли по місту. У видавництві “АrtBooks” побачили цей проєкт і запропонували зробити книжку для дітей. Романа у співпраці з видавництвом вже зробила дві книги і думає далі продовжувати працювати над задумкою.

А ось до книги з власним текстом дівчина поки не готова. Вона каже, що немає якоїсь гострої теми, яку вона б могла озвучити, розповісти і показати читачеві. Тому поки Романа обирає шлях слідувати за якимось автором, а не писати самій.

Так художниця описує процес створення ілюстрації: “Я беру окремий блокнот для окремої книги. Перечитую кілька разів текст, виписую собі якісь тези, фрази, уривки фраз, опис героїв. Буває, кажуть, якого формату буде книга, скільки там сторінок і яка орієнтовна кількість ілюстрацій. В цілому, мені кажуть, що 10 ілюстрацій точно буде, і далі ми варіюємо”.

Романа ділиться, що їй дійсно хотілося б зробити ілюстрацію справою всього життя. Хоч друзі й радять перейти у вебдизайн або якусь іншу галузь, все ж серце дівчини лежить до книг.

Більше випусків програми “Палітурка” дивіться за посиланням.