Ілюстраторка Інна Руда розповіла про особливості взаємин книжкового художника й автора (ВІДЕО)

Скрін з відео

Інна Руда – ілюстраторка, малюнки якої відразу впізнаються, адже всі вони дуже живі.

Інна не має профільної освіти художниці. Хоч жінка і зізнається, що іноді їй цього дуже не вистачає.

“Я вважаю, що ілюстратор – це не той, хто відучився й отримав диплом художника, а той, хто дійсно дуже хоче стати художником. Тому що наша робота багато в чому волонтерська, якщо ти дійсно хочеш щось зробити, щоб воно було надруковано. І тільки дуже замотивовані люди цим займаються”, – розповідає Руда.

До початку кар’єри ілюстраторки, жінка отримала освіту перекладача і працювала за фахом. Потім переїхала до столиці та стала дизайнеркою, потім артдиректоркою, а після – “вирушила у вільне ілюстраційне плавання“.

“Я працюю фрілансером, роблю чиїсь замовлення. Я можу обирати: робити обгортки для кефірів, усміхнених котів на тарілках, книжки або закладки, – говорить ілюстратор. – Мені подобається саме свобода. Я можу обрати найкращих клієнтів, чудові проєкти, і з ними працювати”.

У взаємодії ілюстратора й автора є два варіанти, вважає Інна Руда. Перший – коли вони працюють у команді, доповнюючи один одного. Коли автор добре пише, а ілюстратор – малює, виходить цілісний результат. Другий варіант – коли автор написав текст, а ілюстратор може його переосмислити, доповнити своєю історією, розповісти ще щось, ввести нових персонажів, говорить ілюстраторка.

А в разі конфлікту між письменником і художником, завжди можна звернутися до видавця, каже Інна. Той знає свій ринок, “бачить” проєкт і часто має більше досвіду. Жінка думає, що завжди можна знайти компроміси та домовитися.

Перша книга, яка вийшла в Україні – це була книжка-віммельбух, без слів. Там просто 12 розворотів, на яких розповідається історія про персонажів, які живуть в одному будинку перед Новим роком, – розповідає Інна. – Вони на різних розворотах йдуть кудись, з ними відбуваються різні речі. І дитина сама, без тексту, може зрозуміти, яка в них історія”.

Далі були дві книги з текстом, згадує ілюстраторка. Перша і друга частина – “Михлик їде на море” та “Рукавичка для носа”. Ідея двох цих книг з’явилася в лікарки-дерматолога, яка думала, як би зробити так, щоб діти більше стежили за своїм здоров’ям, згадує Руда. І все це вдалося розповісти в книжці-картонці у вигляді простих порад.

“Мені здається, що стиль – це не просто те, що я малюю. Це якийсь інструмент. Ті фарби й ті кольори – це просто інструмент, щоб щось передати. Якщо ідея якась важлива, а зараз дуже багато всього – екологія, інклюзія, рівні права – якщо дійсно ця тема буде передаватися та відповідати всім моїм квітам і інструментам, я, звичайно, візьмуся її робити”.

Інна Руда додає, що більше їй подобається “втеча в інші світи”, це їй ближче. Але вона однозначно не проти і більш серйозних тем.

Більше випусків програми “Палітурка” дивіться за посиланням.

Прямой эфир