Будь-яка активність кримських татар на півострові привертає увагу ФСБ, – Чубаров

uatv
25.09.2020
Фото Укрінформ

Окупаційна влада в Криму продовжуватиме переслідувати нелояльних до неї людей. Мета арештів і обшуків, які проводяться силовиками на півострові, – не тільки залякати місцевих жителів, а й змусити їх рятуватися втечею з рідних земель і виїхати з Криму.

Про переслідування місцевих жителів Криму, проблему води та загрозу нападу на Україну з боку півострова розповів в інтерв’ю ведучому Дмитру Симанському голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у програмі “На самом деле: Крым” на телеканалі “Дом”.

– Рефат-ага, ось пан Мемедемінов на свободі. Це, звичайно, дуже добре, але ось буквально недавно відбулися нові обшуки, затримання, пред’явлення нових звинувачень. І, насамперед, це кримські татари. Що це все означає?

– Це означає, що російська окупаційна влада продовжуватме свою політику залякування всіх тих людей, які живуть у Криму. Перш за все тих, які не приймають окупацію, які не лояльні до окупаційної влади. Повальні арешти, обшуки, незаконні вироки, судилища – це інструмент залякування з метою не тільки залякування, а й витіснення людей за межі півострова. Окупаційна влада намагається, щоб люди задля порятунку від тих загроз, які над ними нависають, вибирали один шлях – шлях виїзду з Криму.

– Нещодавно затримали одного російського й одного українця з материкової частини України. І це несподівано тому, що до цього багато десятків затриманих, засуджених – це були кримські татари. Ось цей фокус на кримських татар, це чому?

– Тому, що кримські татари є в даному випадку консолідованою етнічною спільнотою, яка досить одностайна у своєму неприйнятті російської окупації, та й саме кримські татари, як цілісний народ, віднесені до небажаних, до нелояльних.

Це все політика попередніх століть, навіть із часів Катерини II.

– У мене теж є таке відчуття, що з кримських татар посилено ліплять образ ворога.

– Ясна річ. У Криму два таких ворога, весь час створюється уявлення кримського обивателя – це кримські татари й Українська держава. Як тільки Українська держава, то сюди потрапляють усі явища, в яких є українське слово або якась риса, українська мова, українські школи, етнічні українці теж.

– Чи можемо повернутися до процесів політичних ув’язнених і політичних процесів? Можете більше розповісти, що за процес по Мустафі Джемілєву?

– Вони підняли всі ті попередні свої звинувачення, зокрема, нібито незаконне зберігання зброї, використовуючи яку було скоєно, на їхній погляд, злочин. Російські окупанти одночасно відновили три кримінальні справи: проти Мустафи Джемілєва, проти мене як голови Меджлісу і проти Ленура Іслямова. І всі ці справи зараз ідуть паралельно, і ми бачимо, як їх підводять. Але процедура їх розгляду виглядає таким чином, щоб прийняття рішення підвести до одного часу.

– Навіщо, я не розумію?

– Позиція російської окупаційної влади, власне Російської Федерації на міжнародних майданчиках виглядає таким чином: ми не переслідуємо кримських татар, ми лише переслідуємо тих, хто порушує закони. І серед тих, хто порушує закони, є екстремісти і терористи. Ми не переслідуємо мусульман. Ми переслідуємо тільки тих, хто сповідує якісь течії, які загрожують безпеці, здоров’ю людей.

– Хізб ут-Тахрір?

– Так, Хізб ут-Тахрір, Свідки Єгови. І на міжнародних майданчиках Російська Федерація намагається саме таким чином якщо не привернути до себе симпатії, то, принаймні, трошки знизити те неприйняття Росії на цих міжнародних майданчиках.

І тому зараз Росія, наскільки ми знаємо, тобто ми знаємо точно, ми володіємо деякими документами, дуже ретельно готується до кримської теми на майданчиках Ради Європи. І ось буквально на осінній сесії, яка проходитиме в режимі онлайн, однією з головних тем буде, з погляду Росії, Крим, вони намагатимуться виставляти всі ці свої пропагандистські заготовки.

– Вони розкажуть, що є терористи, є екстремісти, а є побутові злочинці. І далі що? Вони з цим приходять в ОБСЄ або вони їдуть до Гааги в той суд, де розглядається український позов щодо переслідувань?

– Я думаю, що в Гаагу вони ще не скоро поїдуть, поки не буде більшої консолідації міжнародного співтовариства. Ми вчора були свідками, в ході виступу деяких міжнародних лідерів, зокрема президента Франції, на засіданні Генеральної Асамблеї. Коли вони давали жорсткі оцінки діям російського керівництва, зокрема президента Путіна, не називаючи його по імені, внаслідок отруєння Навального. Звичайно, іноді бере досада стосовно того, що окремі ситуації характеризують Росію як терористичну державу, не тільки тоталітарну. Отруєння навіть однієї людини цілеспрямоване, це є тероризм на державному рівні, якщо це рішення приймалося керівниками держави. Це все правильно, і така реакція потрібна. Але більш потрібна реакція тоді, коли вже сьомий рік Росія веде війну проти свого сусіда, проти України. Нам треба домагатися більшої консолідації міжнародного співтовариства, щоб дочекатися того часу, коли російських керівників приведуть на лаву міжнародного трибуналу.

– Чи стежите ви за долею кримських політв’язнів, чи допомагаєте ви їм якось? Розкажіть про це для наших глядачів. Я думаю, що для них це важливо і цікаво.

– Я думаю, що не буває жодного дня, щоб я або мої колеги і Мустафа Джемілєв та інші члени Меджлісу не зв’язувалися б із родичами, з адвокатами кримських, кримськотатарських політв’язнів. І, зрозуміло, ми намагаємося в різних формах надавати допомогу сім’ям, дітям. Але коли я кажу “ми”, до цього треба відразу підключати десятки тисяч людей у Криму. Весь народ допомагає їм.

– Якщо дозволите, питання політичне. Наскільки складно тепер, після того як Меджліс був заборонений у Криму, і після всіх цих політичних і кримінальних переслідувань організувати й координувати його роботу, а також діяльність і життя кримськотатарського народу?

– Я скажу, що, власне, сама організація не проходить складно. Складно реалізовувати ті рішення, які ми приймаємо в окупованому Криму. І, перш за все, дуже складно захищати людей. Суть російської окупаційної влади полягає в тому, що навіть у багатьох сферах, які формально нібито навіть захищені законодавством країни-окупанта, будь-яка активність з боку кримських татар, ну, наприклад, вивчення кримськотатарської мови, відкриття шкіл, будь-яка активність з боку кримських татар – це особлива увага ФСБ.

– І увага аж ніяк не радісна?

– І для того, щоб змусити просто активних людей зійти нанівець, якщо вони не розуміють просто попередніх співбесід, викликів ФСБ, то це обов’язкова провокація. Сьогодні прояв будь-якої громадянської активності в Криму – це виклик окупаційної влади. Ось у цьому є труднощі.

– І до ще однієї важливої ​​теми дозвольте перейти. Водна проблема в Криму з кожним днем ​​усе більше посилюється. Місцеві ЗМІ пишуть: у бочках, які кримська влада хоче поставити на цілодобову охорону, цитую: “гуляє луна освоєння грошей”. Хоча графік відключення води в сімферопольських районах регулярно порушують, порожні баки ніхто не наповнює. Відео про це опублікував на своєму YouTube-каналі кримський блогер Заїр Баккал. Сині бочки присутні, а води немає. А навіщо вони тоді поставили ці бочки?

– От саме на це питання мені теж важко відповісти. Я бачу тільки одне пояснення. У когось була можливість не просто їх придбати, а придбати у потрібній компанії, у потрібних людей, і на цьому заробити.

– Тобто вчергове вкрасти гроші?

– Хтось на цьому заробив, і все, і не більше.

– Давайте більше про воду поговоримо. Те, що відбувається з водою в Криму зараз, чи є, наприклад, для вас несподіванкою?

– Ні, несподіванкою це не є. Але для нас, особливо для кримських татар, які крім цієї землі нічого в цьому світі не мають, це їхня батьківщина, це дуже болюча тема тому, що не просто в Криму не вистачає води, а відсутність води і ось та форма добування води в Криму, яка здійснюється російськими окупантами, знищує Крим. Ми це усвідомлюємо.

– Це хижацтво?

– Це хижацтво, тому що чим більше наверх піднімається глибинних вод, тим більше морська вода заповнює ніші, що звільнилися. Адже Крим, за великим рахунком, це як подушка, яка ось на водній поверхні. Навколо Азовське, Чорне моря. І чим більше знизу прибираються прісні води, тим вище піднімаються солоні води. І таким чином Крим засолюється.

– Усі росіяни, зокрема так звана кримська влада, звинувачують Україну в тому, що ми, мовляв, своїх співгромадян ображаємо або якось там обмежуємо. Що б ви їм відповіли на ось ці звинувачення?

– Тут можна багато і правильно говорити про міжнародне право, зокрема про обов’язок країни-окупанта піклуватися про людей, і організовувати життя на окупованих або контрольованих ними територіях. Але, я б, напевно, сказав інше – що в будь-якому випадку Крим не зможе розвиватися без поставки дніпровської води, і тому, замість того щоб намагатися звинувачувати державу, у якої вкрали, окупували частину територій, треба просто сідати і говорити з Києвом про правила відходу з цієї території.

– Ви думаєте, що дійде до цієї розмови?

– Я думаю, що зараз ні, але це єдине рішення для того, щоб Крим розвивався, і зокрема нормально забезпечувався водою. Інших умов немає.

– Окремі українські політики, слідом за російськими керівниками, заговорили про те, що має сенс організувати якісь гуманітарні рейси з водою в особливо нужденні регіони Криму, в бочках будемо возити в Армянськ воду. Як би ви оцінили ці висловлювання та перспективність таких проєктів?

– Такі люди абсолютно не знають Крим, і не розуміють суті проблеми нестачі води, якщо ми говоримо вже про питну воду, власне для населення Криму, то її в Криму достатньо. Необхідно тільки лише її збирати, використовувати раціонально. У Криму не вистачає води для того, щоб колонізувати її в усіх напрямках і, перш за все, заселяти Крим сотнями тисяч громадян, власне, Росії. У Криму сьогодні побудовано сотні багатоповерхових будинків, цілі містечка навколо Євпаторії, Сімферополя, Севастополя, і це все росіяни, насамперед люди, які служать у каральних органах. І таким чином відбувається заміна етнічного й демографічного складу Криму. Тому всі, хто ратує сьогодні за поставку дніпровської води в Крим, ратують за те, що російська колоніальна влада в Криму витісняє, виганяє звідти місцевих жителів, насамперед, кримських татар.

– Російські ЗМІ говорять про те, що можливо реалізувати, наприклад, такий проєкт, як опріснення води. Що ви думаєте про це? Наскільки це реалістично, і чи можливо це в Криму організувати?

– Я буквально зараз, коли їхав до вас у студію, читав на цю тему вигадку, є такий голова Кримського водного комітету – Вайль, від окупаційної влади, і він як раз про це розмірковує, теоретично все це можливо. Я думаю, що це можливо і практично, але це величезні і фінансові ресурси, і величезні ресурси в електроенергії. Таких ресурсів сьогодні в Криму немає, не дивлячись на те, що вони побудували там дві великі теплоелектростанції, таких ресурсів у Криму немає. Але якщо навіть їм це вдалося б, то це додаткове погіршення екологічної ситуації в Криму, тому що випарювання морської води – це звільнення дуже великої кількості солі, її треба кудись зсипати.

– Чи готова і чи спроможна Росія після будівництва моста, ось цієї траси “Таврида” реалізовувати такі масштабні інфраструктурні об’єкти, як опріснення або водний трубопровід із Кубані?

– Ні, вже немає тому, що власне міст і вся транспортна структура в Криму були підв’язані до військових цілей і завдань Російської Федерації на окупованій території Криму. І вони туди вклалися, буквально місяць назад, було офіційне повідомлення, що всі цільові програми, раніше оголошені в Криму, дуже істотно скорочуються. На найближчі роки Росія вже виснажена у своїх грошових запасах, і ще раз хочу повторити, що вона не зацікавлена ​​в розвитку Криму, як такої багатофункціональної території, і перш за все для людей. Якщо хтось себе ще тішить ілюзіями, що ось Росія буде розвивати Крим як курорт – не буде. Вона до цього, буквально напередодні окупації, в період підготовки до Сочинської Олімпіади, вклала в ту територію, в той регіон близько 50 мільярдів доларів – ось це її основний курорт, і їй треба там ці гроші наче виправдати. Крим перетворений ними на військовий такий плацдарм, військову базу, і на це в неї завжди гроші знайдуться. На інші речі, зокрема водоводи, тим більше Ставропольський, Краснодарський край, вони самі дуже страждають від нестачі води.

– Чи є офіційна позиція Меджлісу кримськотатарського народу з цього питання?

– Жодних поставок води до того моменту, поки Росія не визнає Крим окупованою нею територією. І ми не сядемо за стіл переговорів, щоб обговорювати умови виходу Росії з Криму та відновлення суверенітету Української держави над Кримом, тільки це.

– Оцініть від 0 до 10 імовірність нападу на Україну, хоча б на точку витоку Північно-Кримського каналу, з боку Криму?

– Я не знаю, яка цифра – це велика ймовірність. Моя оцінка 8. Загроза нападу Росії з метою повністю на себе перенаправити водні ресурси Дніпра, у межах того, що було до окупації, дуже висока.

– У Криму, Севастополі, минулого тижня пройшли так звані вибори. Чи брали участь представники кримськотатарського народу? Як ви оцінюєте процес виборів і результати? Що ми бачимо, так би мовити, на табло?

– Слухайте, вже сьомий рік, власне, окупації, і зрозуміло, та окупаційна влада робить все для того, щоб люди були залучені, перш за все, в ті процеси, які їй необхідні. Так звані вибори, які проводяться окупаційною владою, – це дуже необхідна для Москви картинка. І вона посилається на проведені нею незаконні вибори, і зокрема намагається говорити про те, що в цих виборах із кожним разом усе більше й більше беруть участь кримських татар. Зрозуміло, якась частина людей, у цих виборах беруть участь, перш за все, ті, які залежні від окупаційної адміністрації, – це бюджетні організації, вчителі, лікарі. Але говорити про те, що кардинально змінилися настрої кримськотатарського народу, і вони змирилися з цією окупацією, або, не дай Бог, вони її приймають, такого ніхто не може стверджувати, такого просто немає.

– Якось ви засуджуєте представників кримськотатарського народу, які беруть участь у владі або йдуть на вибори, або там навіть перемагають на цих виборах. Існує така позиція?

– Ми закликаємо людей, щоб вони, не зважаючи ні на що, не залучалися в ці процеси. Але якщо говорити про засудження того, що відбувається з людьми в Криму, і в яких ситуаціях опиняються люди, я схильний більше засуджувати міжнародне співтовариство, міжнародні інститути, власне, Українську державу, ніж тих людей. За великим рахунком, тих людей у 2014 році ми залишили без захисту. Ми – це Україна.

Джерело UATV
дата 25.09.2020
категорії Крим
поділитися

Схожі новини


Топ новин на UA|TV

×