11 років окупації Грузії: як РФ розв’язала першу війну в Європі в ХХІ столітті (ВІДЕО)

Рівно 11 років тому Росія напала на Грузію та розв’язала першу війну в Європі в ХХІ столітті. Вона почалася в ніч на 8 серпня. Тоді РФ підтримала бойовиків так званої “Південної Осетії” і ввела війська на територію сусідньої держави.

За наказом Кремля, армія РФ бомбила грузинські населені пункти, порти і військові об’єкти. Бойові дії перекинулися на інші міста Грузії і так звану “Республіку Абхазію”.

П’ять днів війни забрали сотні життів. Тисячі людей залишилися без даху над головою. А 20% суверенної держави досі окуповані агресором і перебувають в стані замороженого конфлікту.

Абхазія і Осетія – регіони Грузії, які заявляли про своє бажання сепаруватися ще з кінця 80-х. На початку 90-х так звана “Південна Осетія” вирішила відокремитися всупереч правовим нормам. За мандатом СНД Росія розмістила там миротворців. Однак миротворчого нейтралітету не дотрималася – підтримувала бажаючих відокремитися. Більшість жителів конфліктного регіону отримали російське громадянство. Колишній командувач Військово-повітряних сил Грузії Аміран Салуквадзе згадує, що за кілька місяців до війни наміри Росії стали зрозумілі.

“Перед 8 серпня 2008 року проходили навчання “Кавказ-2008″. Це були перші масштабні навчання за останні роки російської історії. Відчувалося, що це передвоєнна підготовка”, – згадує Аміран Салуквадзе.

Коли грузинські села почала обстрілювати російська артилерія, для стабілізації ситуації Тбілісі заявило про одностороннє припинення вогню. Влада запропонувала бойовикам амністію, а Осетії – автономію. Але обстріли Грузії продовжилися. Тоді влада вирішила атакувати й зачистити Цхінвалі – столицю “Південної Осетії”.

8 серпня Москва заговорила про захист російських громадян на території Грузії. Військова авіація РФ атакувала грузинські позиції.

“Миротворці стоять, тому що ворогуючі сторони іноді стріляють. І вони повинні перешкоджати цьому. Якщо почалося протистояння, то примусити їх до миру та повернутися до своїх позицій. Це прямо так там і розписано. А що зробила Росія? Стала на одну зі сторін”, – говорить Аміран Салуквадзе.

У наступні дні сили квазі-миротворця обстрілювали морпорт, військові бази та житлові будинки Грузії. Сили сторін були нерівні. За п’ять днів війни загинули 408 грузинів, 228 із них – цивільні особи. Число поранених і постраждалих перевищує дві тисячі осіб.

Зупинити бойові дії допомогло дипломатичне втручання Франції.

П’ята частина території Грузії окупована досі. Крім Росії, незалежність Абхазії та Південної Осетії визнали лише Нікарагуа, Венесуела, Науру та Сирія.

Протягом усіх 11 років окупації російські військові рухають так званий кордон з Грузією і додають метри до території самопроголошених республік. А разом з ними і місцевих жителів. Часто ці люди не мають можливості повернутися в Грузію. Щомісяця на лініях окупації викрадають людей. Їх кидають в тюрми і вимагають платити штрафи за перетин кордону. Так і наповнюють свій бюджет.

Росіяни у відповідь на це мовчать.

Крім війни фізичної, Москва веде проти Грузії також інформаційну війну. Особливо вона посилилася після початку масових мітингів проти російського впливу в Тбілісі.

Про перебіг п’ятиденної російсько-грузинської війни дивіться в наступному матеріалі циклу “11 років окупації”.