Українські археологи розповіли, як відкривають загадки минулого (ВІДЕО)

Фото UATV

Археологія – наука, яка зберігає історію наших предків. А люди, котрі копирсаються в землі з купою інструментів і різноманітних щіточок, відкривають для себе й України загадки минулого.

Їм доводиться жити в наметах і багато часу проводити на розкопках. Багаття, гітара, комарі – без цього не обходиться жодна правильна експедиція, жартують археологи. Однак це їх не зупиняє.

“Я захопився археологією чотири роки тому, коли вступив на історичний факультет університету імені Шевченка, проходив археологічну практику – і це мене дуже захопило. Кожен історик-професіонал може й не бути висококваліфікованим фахівцем-археологом, але повинен знати, як це робиться, мати хоча б ази. Археологія показує, що історія – досить складна наука. Потрібно перевернути кубометри землі, щоби знайти один осколок кераміки або залізного виробу, і він може мати дуже важливе значення для науки”, – розповідає волонтер археологічної експедиції Андрій Чалий.

В археології є багато вузьких спеціалізацій: археозоологи, палеоботаніки, антропологи, які дістають людські останки під час розкопок. Отримати відповідну спеціальність можна в українських вишах.

“Щоб стати археологом, необхідно вступити на профільні кафедри декількох університетів. Провідна з них – це кафедра археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Але, насправді, фахівці в нашій галузі підготовлені багатьма факультетами, зокрема й історичними. Передусім, потрібно добре знати історію, методику польових досліджень і обробки матеріалу, сам матеріал. Плюс бажані якісь знання у суміжних дисциплінах. Дослідити поховання, не маючи якихось антропологічних і біологічних знань, було б складно”, – говорить кандидат історичних наук Ігор Готун.

Фото UATV

За словами археологів, в Україні можна знайти багато всього: артефакти будь-якої культури й будь-якої епохи, починаючи від стародавнього палеоліту та до періоду Київської Русі.

Є археологічні розвідки, у яких фахівці шукають і фіксують нововиявлені пам’ятки, і є розкопки, коли вони досліджуються. Цей процес містить як польові археологічні дослідження, так і обробку матеріалу: миття, шифрування, графічну фіксацію. Наступний етап – лабораторні або, як їх називають, кабінетні дослідження.

“Перша моя експедиція була 2013 року в містечку Меджибіж, яке розташовується у Хмельницькій області, ми там досліджували нижній палеоліт і жили на території замку. Дослідження відбувалося за межами фортеці, була дуже класна атмосфера, ми постійно виходили звідти в поле. Набір стандартний: багаття, гітара, комарі – це три речі, без яких експедиція не може претендувати на статус нормальної. Там усі знахідки були для звичайної людини не надто цікавими – просто маленьке надщерблене каміння. Та для археолога це дуже інформативне джерело. Таким чином, ми розширили уявлення про нижній палеоліт України, він поповнився ще однією визначною пам’яткою”, – говорить волонтер археологічної експедиції Владислав Лукащук.

Детальніше про роботу археологів дивіться у програмі “Ровесник” на телеканалі UATV.

Більше випусків програми “Ровесник” дивіться за посиланням.