“Україна створила правове поле для розвитку ринку енергоефективності”, – Андреас Хельбль

Фото надано ЄУЕА

Представник Європейсько-українського енергетичного агентства розповів журналістам UATV про перспективи інвестицій в енергоефективні проекти та фактори розвитку альтернативної енергетики в Україні.

Дія контракту на транзит російського газу до Євросоюзу через Україну закінчується в 2019 році. А тим часом російська сторона намагається скоротити поставки газу за рахунок запуску газопроводів в обхід України. Втім, у питанні щодо нових газопроводів, зокрема “Північного потоку-2”, Україна підтримує низку європейських країн, таких, як Польща, Молдова, Чехія, Словаччина, Данія, країни Балтії, а також США. Сьогодні російська сторона постачає близько третини обсягів газу в Європу, така залежність стимулює європейців шукати нові джерела енергії.

“Відновлювана енергія є одним із важливих факторів розвитку енергетичної безпеки. Тому в багатьох європейських країнах прагнуть розвивати альтернативні джерела. Навіть незначний прогрес дозволить нам бути вільним від політичних впливів”, – зазначив Андреас Хельбль, член Європейсько-українського енергетичного агентства. На його думку, така ситуація ставить перед Україною певні економічні виклики, та водночас відкриває нові можливості для отримання енергії з практично невичерпних природних ресурсів.

“В Україні присутні всі природні ресурси для розвитку сектора відновлюваної енергетики – це безліч водойм, гори Карпати, які дозволяють розвивати вітрову енергію та морське узбережжя, де прекрасні умови для геліоустановок. Якщо порівнювати з іншими пострадянськими країнами, ринок відновлюваної енергії в Україні достатньо диверсифікований, що я вважаю позитивним знаком”, – стверджує австрійський експерт.

Іншою важливою складовою розвитку “зеленої” енергетики в Європі є турбота про екологію. Адже традиційні джерела енергії, які функціонують на нафті, газі або вугіллі, під час згоряння виділяють в атмосферу вуглекислий газ, що сприяє збільшенню парникового ефекту та глобального потепління.

На думку експерт, екологічна складова нерозривно пов’язана з економічним інтересом. В Україні такий інтерес є. Він вважає, що за останні роки Україна вже досягла певних результатів, завдяки яким інтерес зарубіжних інвесторів у відновлювану енергію підвищився.

“Сектор відновлюваної енергетики в Україні отримав достатній розвиток завдяки інтересу як іноземних, так і українських девелоперів, а також встановленню вигідних тарифів та інших механізмів. Один із важливих факторів – це фінансування, і на даний час воно в Україні здійснюється. Інші фактори – інституційна і законодавча основи. Це зайняло певний час, але сьогодні в багатьох секторах така основа є”, – підтвердив Андреас Хельбль.

Ще одним важливим напрямом розвитку сучасної енергетики є збільшення енергоефективних ініціатив. За словами представника ЄУЕА, на модернізацію інфраструктури в Україні зарубіжні партнери готові запропонувати мільярдні інвестиції. “Останні роки були досить активними в тому, що стосується створення законодавчого підґрунтя. Також активізувалися європейські ініціативи, наприклад, розвитку процесу сприяв Договір про заснування Енергетичного співтовариства. Таким чином, Україна створила правове поле в певних сферах, яке сприяє розвитку ринку енергоефективності”, – заявив представник Європейсько-українського енергетичного агентства. Найбільший інтерес представляють проекти по тепло- і водопостачання, а також з утеплення бюджетних установ.

“Зараз міжнародні фінансові організації проявляють ініціативу в розвитку сектора енергоефективності. Одним з інструментів реалізації енергоефективних заходів може стати висновок енергосервісного контракту. Інтерес вже присутній, тож тепер прийшов час територіальним громадам визначити цілі та зобов’язання, які дозволять зайти приватним інвесторам”, – резюмував експерт.

Одним з інструментів зростання енергоефективних проектів став Фонд енергоефективності України, який розпочав роботу з січня 2018 року. Робота Фонду регулюється законодавством України, а формується він за рахунок Державного бюджету та коштів від міжнародних партнерів. З початку року сума склала 1,6 млрд грн. Цільове призначення цих коштів – реалізація проектів термомодернізації, створення ефективних систем опалення, заміна наявного обладнання.

У квітні 2018 року Європейський Союз, Міжнародна фінансова корпорація, член Групи Світового банку та уряд Німеччини підписали угоду про виділення додаткових 50 мільйонів євро на роботу Фонду. Сума повинна надійти до кінця року.

Анна КОСТЮЧЕНКО, UATV 

Прямий ефір